Законопроект про зниження податків для грального бізнесу повернули на розгляд. Що це означає для індустрії?
Верховна Рада проголосувала за відправку на повторне перше читання законопроекту 2713-д, який передбачає зниження податкових ставок для грального бізнесу. Що значить це рішення для індустрії азартних ігор в Україні?
Закон про легалізацію грального бізнесу в Україні набув чинності вже майже рік тому.
Але перші легальні казино і зали ігрових автоматів з’явилися в різних містах нашої країни тільки в кінці весни 2021-го.
Досі каменем спотикання між ліцензійними операторами і українською владою залишається питання оподаткування, — депутати так і не ухвалили нову фіскальну політику щодо гральної індустрії.
Розв’язувати цю проблему повинен був законопроєкт 2713-д, який схвалив Фінансовий комітет Верховної Ради на початку року.
Очікувалося, що за нього проголосують протягом декількох тижнів, але це питання спочатку відкладали, потім — проголосували проти, і тільки сьогодні вирішили повернути на повторне перше читання.
Повторне голосування за цей законопроєкт відбудеться восени, оскільки Рада йде на «канікули».
Тим часом, НВ Азарт пояснює, що таке законопроєкт 2713-д, чому він важливий, хто виступає проти нього і як його прийняття відіб'ється на новій індустрії грального бізнесу в Україні.
Все як у людей
Ще до отримання ліцензій та запуску своїх гральних підприємств в Україні інвестори скаржилися на перевантаженість сфери податками і надзвичайно високу вартість запуску бізнесу.
В інших країнах, наприклад Грузії, вартість запуску такого бізнесу також відносно висока, але після цього оператори можуть не віддавати більшу частину своєї виручки на податки, а гравці — не платити в казну за великих виграшів.
Дещо інша ситуація в європейських країнах, де ліцензію на гральний бізнес можна було одержати не за всі гроші світу, але, при цьому, податки на діяльність казино і слот-залів залишалися досить високими.
В Україні ж як ліцензії, так і податки грали проти бізнесу. Іноземні інвестори попереджали: в такій ситуації загальне поповнення бюджету завдяки зборам з ринку азартних ігор буде знижено, а інші інвестори і туристи виберуть замість України ту ж Грузію, де і бізнес вести простіше, і податки з виграшів платити не потрібно.
Частково розв’язати ці проблеми повинен був законопроєкт 2713-д.
Святі цифри (і буква)
В кінці лютого 2021-го фінансовий комітет Верховної Ради України схвалив законопроєкт 2713-д, який знижує податкові ставки для грального бізнесу.
«Переглянули рішення Комітету щодо проєкту про оподаткування доходів від діяльності з організації та проведення азартних ігор і лотерей, і вирішили внести на заміну новий законопроєкт 2713-д, який, своєю чергою, передбачає: оподаткування виграшів (більше ніж 8 мінімальних заробітних плат); додавання на всі види діяльності єдиної ставки податку на дохід — 10% від валового грального доходу», — написав голова Комітету від президентської партії Данило Гетманцев.
Якщо коротко — 2713-д передбачає скасування потрійної вартості ліцензій для операторів азартних ігор; оподаткування всіх виграшів, розміром понад 48 тис. грн; податок на валовий ігровий дохід (GGR) у розмірі 10%; податок на прибуток за загальною ставкою 18%.
Законопроєкт повинні були проголосувати в найближчі кілька тижнів, але всю весну його відкладали, потім Рада пішла на карантин, і на початку червня 2021-го депутати не підтримали 2713-д, давши 59 голосів проти і тільки 217 — «за».
2713-д відправили на доопрацювання, і вже в середині липня проголосували за його повторне читання: на цей раз 252 голосів «за» вистачило для прийняття рішення. Парламентарії мають проголосувати за нього ще раз вже восени.
Хто проти 2713-д?
Відразу ж після схвалення законопроєкту Комітетом, народний депутат Мар’ян Заблоцький заявив про свою незгоду зі зниженням податкових ставок для операторів азартних ігор. Чиновник також закликав колег не голосувати за цей закон на найближчій сесії Ради.
«Я з такими пропозиціями не згоден, і на комітеті голосував проти. Не бачу ніяких причин робити пільги азартному бізнесу, особливо лотереям», — написав Заблоцький на своїй сторінці в Facebook.
За словами нардепа, новий законопроєкт передбачає, що 90% доходів від лотерей буде отримувати приватний організатор, і тільки 10% — держава.
Оскільки гроші, виручені від податків на гральний бізнес, планують витратити на дрібні соціальні проєкти на округах народних депутатів, Заблоцький впевнений, що запропонований законопроєкт унеможливить реалізацію цих проєктів.
Крім нього, проти зниження податкових ставок для грального бізнесу виступили і у Всеукраїнській раді церков.
«Висловлюємо своє глибоке обурення законодавчою ініціативою (проєкт № 2713-д), яка може привести до ще більшого розповсюдження серед населення України залежно від азартних ігор і лотерей, зубожіння і руйнування українських сімей через згубні наслідки ігроманії», — зазначено в повідомленні ради церков, яке підписав голова УГКЦ Святослав Шевчук.
Представники релігійних спільнот України назвали цей законопроєкт «цинічною спробою лобізму в інтересах власників грального бізнесу», додавши, що таке рішення позбавляє бюджет країни передбачених раніше надходжень.
Чому податки потрібно знижувати?
Як пояснив Голова української гемблінг-асоціації Антон Кучухідзе, оподаткування, передбачене у 2713-д, — це «стандартна практика для наших сусідів, де вже легалізували азартні ігри», а в Україні як і раніше залишаються високими як вартість ліцензій для грального бізнесу, так і безпосередньо податки.
«На Заході працює логіка низької вартості ліцензій, але високих податків. Наприклад, Італія є лідером в Європі за середніми відрахуваннями до бюджету від азартних ігор, — у 2019—2020 роках податки за GGR до держбюджету в цій країні склали більш як $20 млрд. Але ліцензія там коштує не $10-$12 млн, а всього 262 тис. євро. Це колосальна різниця», — розповів Кучухідзе.
За його словами, великі іноземні інвестори будуть вітати подібні зміни оподаткування в Україні: «При такій високій вартості ліцензій та 18% GGR — вони не готові працювати, і я говорив про це ще рік тому. У інвесторів є дуже великий інтерес до України, оскільки вони розглядають наш ринок, як трамплін в Середню Азію, СНД і збільшення свого впливу в цих країнах».
З огляду на вигідне географічне розташування України і привабливість легального ринку азартних ігор для таких країн, як Туреччина та Ізраїль, — експерт прогнозує, що після ослаблення податкового навантаження іноземні інвестори захочуть отримати ліцензії і працювати в Україні.
«2713-д фактично є комітетським законопроєктом і проти нього буде дуже важко працювати, оскільки це вже певний консенсус. Держава розуміє, що потрібно поспішати, лібералізувати умови і насправді відтягувати це питання вже нікуди», — говорив Кучухідзе ще в березні 2021-го.
Що з цього вийде — дізнаємося вже восени.
