Як проходить легалізація азартних ігор в Україні

Детальніше
Кількість виданих ліцензій:
40
Сума надходжень до бюджету:
1700 млн
грн

«Щоб доїти корову — її спершу потрібно виростити». Хто заважає прийняти закон про податки для грального бізнесу в Україні

20 серпня 2021, 09:14

Чинні податкові ставки буквально пригнічують нещодавно відкриті казино і гральні зали. Але депутати не квапляться приймати цивілізований законопроект про оподаткування. Деякі політичні сили виступають проти цього законопроекту. З’ясовуємо, чому.

15 липня Верховна Рада України проголосувала за відправлення на повторне перше читання законопроекту 2713-д, який по суті представляє нову систему оподаткування грального бізнесу.

Відео дня

Незважаючи на те що закон про легалізацію азартних ігор був прийнятий рівно рік тому, ліцензійні оператори продовжують працювати за старим податковим законодавством, в яке не вписується діяльність грального бізнесу.

Для створення нової системи оподаткування фінансовий Комітет Ради схвалив проект закону 2713-д, сподіваючись, що нардепи проголосують за нього ще на початку року. Але всю весну голосування відкладали, пізніше Рада пішла на карантин, а на початку червня його провалили. Повторне голосування за 2713-д відбудеться не раніше середини вересня, коли депутати повернуться до роботи після літніх канікул.

Попри те що в 2021 році українська влада планувала отримати істотну суму надходжень від грального бізнесу, іноземні інвестори зовсім не поспішають заходити на наш ринок, а в нового податкового законодавства для азартних ігор залишається багато опонентів. Проте в КРАІЛ впевнені, що повернутися до планових надходжень до бюджету можливо, якщо Верховна Рада прийме закон восени.

Пояснюємо, чому до проекту закону 2713-д ще виникають питання і спробуємо знайти на них відповіді.

Які податки гральний бізнес платить зараз?

Зараз в Україні діє Податковий кодекс, який був прийнятий після заборони азартних ігор в 2009-му і який не передбачав оподаткування грального бізнесу.

Тому сьогодні податки для гральних компаній складаються з трьох частин: податок на дохід (10% — від ігрових автоматів, 18% — від різниці між доходом і виплаченими виграшами для букмекерського бізнесу і казино, 30% — від організаторів лотерей); податок на прибуток підприємств — 18%; податок на виграш (18% — доходи фізосіб, 1,5% — військовий збір).

Замість загальних податків на дохід і податків на прибуток для грального бізнесу в цивілізованих країнах давно існує податок на валовий ігровий дохід (GGR або gross gaming revenue). А в більшості держав з легальними азартними іграми виграші користувачів або не обкладаються зовсім, або обкладаються після певної межі. В європейських країнах ця межа становить приблизно 2000 євро.

Інвестори попереджали, що за такої ситуації поповнення бюджету за рахунок зборів з ринку азартних ігор буде знижено, адже гральним компаніям буде простіше вести бізнес в інших країнах. Наприклад, в Грузії, де зовсім відсутні податки на виграш. Та й з позиції самих гравців набагато вигідніше, наприклад, робити ставки у міжнародних букмекерів, а не втрачати гроші на додаткові податки, користуючись легальними українськими операторами.

До того ж стосовно високих податкових ставок — в Україні також залишаються одні з найдорожчих ліцензій для грального бізнесу в Європі. Вартість ліцензії за один рік становить: 72 млн грн для казино в Києві; 36 млн грн для казино в інших містах; 9 млн грн для залів ігрових автоматів; 6 млн грн для платформ онлайн-покеру. До введення державної системи онлайн-моніторингу букмекери і онлайн-казино повинні були оплачувати ліцензію в трикратному розмірі, тому щорічний ліцензійний збір для них становив 108 млн грн і 23,4 млн грн відповідно.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів НВ
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Організатори казино додатково мають щороку платити майже 17 тис. євро за ліцензування одного столу без кільця рулетки, і 33 тис. євро за столи з кільцем рулетки. Для кожного ігрового автомата розмір такого збору становить 1150 євро, а для фізичного букмекерського пункту — 5735 євро.

Що пропонує 2713-д?

Законопроект 2713-д, який мав стати логічним завершенням легалізації грального бізнесу в Україні, передбачає створення простої та зрозумілої системи оподаткування за прикладом міжнародного ринку азартного бізнесу.

Якщо стисло — автори 2713-д пропонують скасувати потрійну вартість ліцензій для операторів азартних ігор, ввести оподаткування тільки тих виграшів, які перевищують 48 тис. грн, впровадити податок на GGR в розмірі 10%, а також зберегти податок на прибуток за загальною ставкою 18% .

Навіть за таких умов в Україні залишаться досить високі ліцензійні платежі і збережуться щорічні збори в розмірі: 2,3 млн євро для казино в Києві; 1,15 млн євро для казино в інших містах; 290 тис. євро для залів ігрових автоматів; 190 тис. євро для онлайн-покеру; 250 тис. євро для онлайн-казино; 1,15 млн євро для букмекерських контор.

До порівняння, в сусідній Білорусі вартість загальної ліцензії становить 5300 євро, в Естонії для казино — 51,2 тис. євро, в Румунії — 11 тис. євро. Наприклад, в Чорногорії вартість ліцензій може доходити до 2 млн євро, що все одно менше, ніж ліцензування казино в Києві.

Що стосується податкових зборів: в Білорусі ставка податку на GGR становить 4%, в Естонії — 5−10%, в Румунії — 16%, Італії — 10%. У більш розвинених країнах цей показник збільшується: для Швеції він становить 18%, Фінляндії — 10%, США — 20%, Сінгапуру — 15% і т. ін.

Проте станом на сьогодні як податкові ставки, так і ліцензійні платежі в Україні залишаються необґрунтовано великими. Як результат — за останній рік ліцензії в нашій країні отримали тільки 30 операторів азартних ігор, з яких всього 15 гральних підприємств представляють наземний бізнес в найбільших містах України.

І незважаючи на помітні зусилля правоохоронних органів щодо припинення незаконної гральної діяльності, чорний ринок азартних ігор в Україні продовжує працювати: за даними однієї з ліцензійних гральних компаній, зараз на кожного легального оператора в Україні припадає близько 12 підпільних підприємств. Нелегальним операторам просто невигідно виходити з тіні і платити державі такі гроші, тому бюджет не отримує від них зовсім нічого.

До слова, про бюджет: раніше в Кабміні заявляли, що уряд України планує отримати 7,443 млрд грн (близько 236,7 млн євро) в 2021 році за рахунок «плати за ліцензії на діяльність в сфері організації та проведення азартних ігор і за ліцензії на лотереї». До кінця літа Комісія з регулювання азартних ігор і лотерей (КРАІЛ) відзвітувала про перший мільярд доходів від грального бізнесу. Очевидно, чинна система оподаткування ніяк не допоможе більшій кількості операторів отримати ліцензії в наступному році і заробити на них більше грошей.

Заступник глави експертної ради КРАІЛ Борис Баум вважає, що коли Верховна Рада таки ухвалить зміни до Податкового кодексу восени цього року — вони запрацюють з 1 січня 2022 року. За словами Баума, в такому випадку слід розраховувати на податкові надходження від грального бізнесу в розмірі 5−7 млрд грн.

«Я вважаю, що ці цифри абсолютно реальні. Відповідно до одного з аналізів, який проводився до легалізації, загальний грошовий обіг ринку становив 560−600 млрд грн. Торік законодавці вкладали в бюджет 10% від цього прогнозованого обігу, що становить 5−7 млрд грн», — підтверджує слова Баума глава Всеукраїнської ради гемблінгу (Ukrainian Gambling Council) Антон Кучухідзе.

Керівник UGC прогнозує, що доходи можуть бути ще вищими, якщо цей законопроект приймуть оперативно. «Після цього повинні підтягнутися західні компанії, які зараз просто чекають рішення щодо податків. Вони розуміють, що вони вже поступаються місцевим інвесторам стосовно швидкості запуску ринку, просування своїх брендів і т. ін. Але навіть це їх не бентежить, — вони просто чекають податки», — каже Кучухідзе.

Хто і чому проти 2713-д?

Більшість голосів проти віддали представники партій Європейська Солідарність, Батьківщина, Голос і ОПЗЖ.

Проти 2713-д виступили і у Всеукраїнській раді церков. «Висловлюємо своє глибоке обурення законодавчій ініціативи, яка може призвести до ще більшого поширення серед населення України залежності від азартних ігор і лотерей, зубожіння і руйнування українських сімей через згубні наслідки ігроманії», — зазначено в повідомленні Ради церков, яке підписав голова УГКЦ Святослав Шевчук.

Представники релігійних спільнот України назвали цей законопроект «цинічною спробою лобізму в інтересах власників грального бізнесу», додавши, що таке рішення позбавляє бюджет країни передбачених раніше надходжень.

На жаль, побоювання «занижених надходжень до бюджету» спричинило гальмування легалізації та продовження роботи підпільних гральних клубів, які нічого не платять державі і заохочують незаконну гру серед неповнолітніх та людей із залежністю. У новому законі Про державне регулювання діяльності з організації та проведення азартних ігор прописані норми щодо захисту гравців, які забороняють допускати до гри людей із залежністю і зобов’язують операторів знаходити і допомагати таким людям. І тільки нелегальні заклади, які можуть продовжити працювати в подальшому, ігнорують всі правила і сприяють розвитку залежності, про що говорили в Раді церков.

Опоненти 2713-д нарікають і на те, що в європейських країнах на кшталт Франції, Німеччини, Данії і Люксембурга ставки GGR встановлені в розмірі 75−84%. Але подібні порівняння навряд чи можна вважати коректними. По-перше, рівні розвитку економік перелічених держав незрівнянні з Україною, а по-друге, навіть в цих країнах вартість ліцензії для грального бізнесу в десятки разів нижча, ніж у нас.

До того ж більшість країн, де азартні ігри давно легалізовані, не потребують припливу нових інвесторів, а перевантаженість Європейського Союзу податками вже призвела до того, що міжнародні компанії частково почали відходити з цього ринку.

Яка думка експертів?

«Для того щоб корову доїти — її спочатку потрібно виростити», — говорить економіст і фінансовий аналітик Олексій Кущ. «Адже в цьому напрямку бізнесу у нас ще не народилося навіть теля, а ми вже збираємося доїти його і оцінюємо, скільки м’яса там буде».

Економіст впевнений, що гральний бізнес знаходиться в зародковому стані, а дискусія про його оподаткування ведеться без урахування контексту, в якому той виникає.

«Коли бізнес створюється з нуля — він повинен отримати набір конкурентних переваг в порівнянні з іншими країнами. Потрібно, щоб інвестор міг сформулювати чітку відповідь на питання про те, чому він має відкривати свій бізнес в Україні», — продовжує Олексій Кущ.

Крім того що в України є дуже багато регіональних конкурентів, які успішно залучають інвестиції, з точки зору туризму або обсягу внутрішнього ринку ми не є занадто привабливими для бізнесу, впевнений експерт.

Єдиний вихід аналітик вбачає в регулятивному і податковому стимулюванні, яке має допомогти інвесторам зробити вибір саме в наш бік.

«Ніхто не говорить про те, що податки не потрібно платити взагалі, але цей фіскальний режим повинен мати стимулюючий характер. Високе оподаткування, своєю чергою, відлякає інвесторів і призведе до того, що бізнес буде розвиватися в кустарних умовах, коли люди, наближені до влади, не платитимуть податків, скориставшись своїм «дахом», — розповідає Кущ.

За словами Антона Кучухідзе, зараз завершується процес легалізації ринку, оскільки сучасне податкове поле поки не до кінця пристосоване до ведення грального бізнесу.

«Зміни в законі затвердять в країні правильні європейські правила гри. З введенням нормальних податків ліцензійні платежі повинні повернутися на той рівень, який заявлявся державою, коли інвестори привели в скарбницю кошти, чесно сплативши податки і ліцензії», — каже Кучухідзе.

Глава UGC впевнений, що нове врівноважене законодавство дозволить залучити в Україну іноземних інвесторів, адже за кордоном ринок азартних ігор наповнений набагато щільніше.

«За такої високої вартості ліцензій та 18% від GGR вони не готові працювати, і я наголошував на цьому ще рік тому. В інвесторів є дуже великий інтерес до України, оскільки вони розглядають наш ринок як трамплін в Середню Азію, країни колишнього СНД і збільшення свого впливу в цих країнах», — розповідає експерт.

Співвласник гральних брендів Slots City і Шангрі Ла Руслан Нонка, своєю чергою, наполягає на тому, що введення справедливих умов для грального бізнесу допоможе не тільки отримувати більше прямих надходжень до бюджету, а й розвинути туристичну, готельну і ресторанну області, які внаслідок кризи переживають не найкращі часи.

Шангрі Ла — єдиний на поточний момент міжнародний оператор азартних ігор, який прийшов в Україну. Одним із ключових моментів в прийнятті цього рішення була обіцянка влади про зміни в податковому законодавстві для грального бізнесу, констатує Нонка.

За його словами, з моменту коли пролунали ці обіцянки, минув уже рік, і нічого не змінилося. Той інвестор, хто ризикне прийти в країну, не розуміє перспектив розвитку ринку. А решта потенційних іноземних стратегів продовжують вичікувати.

За різними підрахунками, завдяки азартним іграм і супутним галузям в економіку країни можна залучити до $4 млрд, не рахуючи додаткових робочих місць, створення інфраструктури і т. ін.

Але це — за умови, що ринок азартних ігор не буде пригнічено податками і запрацює на повну потужність.

«Поки в основному користувачі нікуди не пішли від міжнародних букмекерів і не перейшли на локальних організаторів азартних ігор, — констатує Михайло Коваль, очільник юридичного відділу компанії Parimatch Tech. — Головна причина цього — податок на виграш у розмірі 19,5%, який мають платити користувачі легальних букмекерських контор в Україні, відповідно до нинішнього законодавства».

«Ми, як легальний бізнес, на відміну від нелегалів, платимо податки, проводимо ідентифікацію користувачів, не беремо кеш і дотримуємося всіх правил нового ринку. Цивілізований ринок азартних ігор почне розвиватися в Україні тільки тоді, коли всі його учасники без винятку чесно платитимуть адекватні податки», — резюмує Нонка.

Показати ще новини
Радіо НВ
X